Роман Коваль, дослідник визвольної боротьби Холодного Яру

Роман Коваль, дослідник визвольної боротьби Холодного Яру
Чекісти вбили 1,5 млн наших повстанців. Це свідчить про масштаби опору

Десять козацьких імен, про які ми знаємо дуже мало, і які навряд чи знайдемо у шкільних підручниках української історії: Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало, Юрій Дроботківський, Олексій Добровольський, Тимофій Компанієць, Іван Ляшенко, Василь Ткаченко, Григорій Яковенко і Костянтин Здобудь-Воля.
Кілька тижнів тому Апеляційний суд Київської області виніс рішення реабілітувати цих отаманів і козаків Холодного Яру, які боролися за незалежність України і загинули під час спроби звільнення з Лук'янівської в'язниці у 1923 році.
Десять, а нереабілітованими залишаються десятки і сотні таких імен.
Шлях до цього, здавалось би, простого рішення був довгим. Для президента Історичного клубу "Холодний Яр", краєзнавця і дослідника українського повстанського руху початку ХХ століття Романа Коваля цей шлях тривав майже двадцять років. А може, і значно довше. Бо сам літописець Холодного Яру родом із Київщини, якраз з отих козацьких країв. Один дідусь Романа Коваля у 1933-34 рр. карався за українську мову в Лук'янівській в'язниці, а дід по батькові загинув під час Голодомору.
Мій дідусь, Федот Васильович П'явко-Коваль, - ніби спокійно і навіть якось буденно розповідає пан Роман, - загинув у 33-му під час Голодомору, організованого Росією. Він був коваль, заможний, але його тричі розкуркулювали, забрали все - і коней, і кузню. І от він зібрав щось із того цінного, що залишилося, коли вже був сильний голод, і пішов до Києва здобувати хліб. Він дістав-таки півмішка того хліба, та через нього дідуся і вбили. Це ми узнали вже в кінці 80-х, - що забрали хліб, а з мого діда зробили ковбаски і пиріжки і продавали їх потім на Святошинському ринку в Києві. Уся ця пам'ять, звичайно, мене підштовхувала до розплати з Росією, я мусив дати їм здачі"...
І Роман Коваль дає здачі: у кінці жовтня, буквально за тиждень після рішення суду про реабілітацію холодноярських отаманів, він презентував у Києві свою нову книжечку "Історія Холодноярської організації", а вже за день у своїй квартирі - між стосами книжок і портретами холодноярців - розповідав кореспондентові Укрінформу про історію повстанського руху.