І вівці цілі, і вовки ситі

І вівці цілі, і вовки ситі, – у Кам’янці обговорювали створення Нацпарку Учора у Кам’янці вчергове обговорили ідею створення на території Чигиринського та Кам’янського районів Національного парку "Холодний Яр".

Він розташується на 8518 гектарах, з них – лише 3050 га з вилученням. Людям обіцяють 55 робочих місць. А з держбюджету щороку на парк готові спрямовувати 4,5 мільйони гривень.

За словами заступника голови Черкаської ОДА Віталія Коваля, питання створення Національного парку погоджено із усіма необхідними структурами, окрім сільських рад та Кам’янської РДА.

Прихильники парку запевняють, що землю у людей ніхто не забиратиме, в оренду здавати не будуть, будівництво шкідливих для довкілля об’єктів заборонено згідно законодавства. Перевагами Національного парку є розвиток туризму, покращення інфраструктури (ремонт доріг, розвиток сфери обслуговування) та нарахування до місцевих бюджетів. «Нацпарком лякають людей більше, ніж неслухняних дітей» Ініціатори створення Національного парку пояснюють, що його території – це виключно власність народу. І його створення має чимало переваг для місцевого населення.

– Якось так склалося, що Національним парком лякають усіх підряд більше, ніж неслухняних дітей. Тут немає чим лякати. Потрібно подивитися, як про це пише Закон. Річ у тім, що держава дала населенню інструмент від багатьох неприємностей, які, на жаль, у нашому суспільстві є. Вашу землю ніхто не збирається відбирати. Це навпаки – можливість володіти цією землею. Держава гарантує збереження всього того, що на цій землі є, – говорить завідувач кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло. Національний парк передбачає створення 4-ьох зон. Заповідна зона – це невелика частина, яку охороняють. Там ведеться переважно наукова робота, а більшість видів господарської діяльності заборонена. У зоні регульованої рекреації передбачено короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, дозволяють обладнання туристичних стежок, маршрутів тощо. Зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів тощо. Це ділянка де можна зробити під’їзд, ставити намети тощо. Господарська зона – це теж саме село, де випасають худобу, косять сіно, саджають городи, тобто займаються звичною господарською діяльністю.

Завідуючий філіалом "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Богдан Легоняк запевняє, що чутки про реструктуризацію Кам’янського лісгоспу неправдиві. Йдеться про невелику територію у 3050 га з вилученням. Решту територію лісового господарства не чіпатимуть. легоняк – Знаєте, чого найбільше вони бояться – припинення рубок основного лісового господарства, так званих "головних рубок". Їх доведеться припинити, бо такий закон. У європейських країнах такого вже давно не має. Є рубки догляду та санітарні рубки. Всі говорять, що зникне лісгосп. Це не правда, – говорить Легоняк. «Не треба ламати через коліно»

Попри аргументи "за", ідею створення Нацпарку «забракували» громади більшості сіл Чигиринщини та Кам’янського району, території яких мають стосунок до Нацпарку. Сільські голови на засіданні пояснили, чому вони проти. Грушківський сільський голова Іван Темний вважає, що середня зарплата лісника у 6,5 тисяч не компенсуватиметься півсотнею робочих місць із незрозумілою поки зарплатою у Національному парку. Також більшість будинків села опалюють дровами, тому вони хвилюються, що їм "не буде де брати дрова".

Проти виступили і голови Мельниківської сільради Володимир Ананченко та Лубенської – Надія Макаренко як представники громад. Жінка розповіла, що через віддаленість села Лубенці люди працюють лише на сезонних роботах у лісгоспі. До того ж єдиним джерелом доходу до бюджету є оренда землі. Жінка також не розуміє, навіщо будувати нові приміщення під готелі, коли можна використати, наприклад, приміщення школи, яка вже 4 роки не працює у селі. Голова Зам’ятницької сільради Галина Григор сказала на нараді, що особисто вона – не проти, а от думку громади – поки не знає. Медведівський голова сільради Олена Легоняк запевнила, що її односельчани "за" створення Нацпарку, а от Голоківська громада – проти. За словами Галини Дарієнко, землі, які вони здали в оренду та з яких отримують хороший прибуток до місцевого бюджету, передадуть згідно плану під Національний парк.

– Замість того, щоб чинити тиск – потрібно підтримати громади. Не треба ламати через коліно. Люди бояться, бо не мають ніяких гарантій. Я буду захищати інтереси громадян. Тому краще зніміть це питання і більше не порушуйте, – сказав міський голова Кам’янки Володимир Тірон. Натомість Богдан Легоняк заперечив, що потрібно враховувати і думку тих людей, які їдуть з усієї України, щоб відпочити у Холодному Яру. – Із 7 землекористувачів на території Холодного Яру, ніхто про загальний розвиток території не дбає. А ця структура буде за цим слідкувати, – наголосив завідуючий філіалом "Холодний Яр".

«І вівці цілі, і вовки ситі» Дискусії навколо створення парку зачепили інтереси лісівників. На території Креселецького лісництва існує 12 об’єктів природо-заповідного фонду на площі 1,5 тисяч га, які охороняють. Там не проводять суцільних рубок. Лісівники говорять, що навіть готові за пропозицією ініціаторів створення Нацпарку збільшити їхню площу. За минулий рік лісгосп сплатив до бюджету понад 24 мільйони податків. Таких прибутків від Національного парку, впевнені лісівники, казна не отримає. – Ми за, але за які кошти у Нацпарку збираються розвивати рекреацію. З бюджету на це нічого не дадуть. Ми не розуміємо, чим лісгоспи заважають розвивати у Холодному Яру рекреацію та туризм. У нас багато охоронюваних об’єктів, ми готові розширити їхні території, – говорить представник Кам’янського лісгоспу. лісгосп Також він наголосив на "негативному" досвіді Черкащини у створенні подібних парків: Білозерський та Трахтимирівський.

До понад двогодинної дискусії долучився і депутат Черкаської обласної ради від ВО “Свобода” Сергій Воронов. Він вважає, що до людей з аргументами "за" потрібно везти не екологів, а економістів. – Люди хотіли б знати, які надходження у бюджет будуть від Нацпарку. Віддаючи ліси, що ми матимемо натомість. Для пропаганди парку потрібні не так екологи, як економісти. Я за створення парку, але треба, щоб і вівці були цілі, і вовки ситі, – каже депутат.

Наприкінці обговорень Віталій Коваль запропонував провести чергові сходки сіл та об’єктивно поінформувати людей. – Я пропоную обміркувати питання створення Національного парку "Холодний Яр" у структурі Лісової агенції, яка ним і керуватиме. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що Коваль і ОДА – не противники лісгоспів, – сказав заступник очільника області.

Джерело: infomist.ck.ua