Cкандал щодо створення в Холодному Яру національного парку

Холодний Яр

Екологи та чиновники хочуть з Холодного Яру на Чигиринщині зробити національний природній парк, однак місцеві бізнесмени не дають. У тому, що туристи – то зло, вони переконали селян. Тепер науковці готують виїзні лекції про бізнес на селі, йдеться в сюжеті «ТСН».

Плантації первоцвітів могли би привабити натовпи туристів, натомість зараз у пік цвітіння дороги порожні. У лісі – лише купка студентів-волонтерів. Вони тут виловлюють місцевих жителів, які рвуть квіти на продаж.

Рекорд Холодного Яру – 51 тисяча туристів на рік. Науковці вирахували, що в центрі України туристичний потенціал – не гірше ніж у Карпатах. Тут – край патріотів, мальовничих ландшафтів, цілющих джерел. Люди їдуть до старого дуба-рекордсмена та в монастирі. Та по приїзді губляться і сваряться: ні дороговказів, ні транспорту, ані ночівлі.

На 8,5 тисяч гектарів – лише один інформаційний центр. За день подорожі журналісти знайшли в лісі один туалет і три навіси для відпочинку. Бачили один готель, чули, що є ще два, не знайшли жодної стоянки чи пункту велопрокату, збилися з лічби, рахуючи діри в дорозі.
– Якщо за день приїжджає більше трьох тисяч осіб, ми маємо серйозні проблеми, – говорить представник робочої групи зі створення національного парку «Холодний Яр» Ольга Галушко, – тому що розмістити автівки немає де, санітарних умов немає, сміття – по всьому лісу.

Щоб туризм розвивався, треба надати Холодному Яру статус національного парку, впевнені екологи та чиновники. Тоді сюди підуть гроші з державного бюджету та від європейських меценатів. Селяни шести сіл, які працюють на лісгоспах, збунтувалися. Їм не треба престижу і непроханих гостей. Лісники провели серед них роз’яснювальну роботу, пояснивши, що в ліс вони ще ходять, а в парк їх уже не пустять.
– Село не газифіковане. Ми теж залежимо від лісництва, тому що опалюємо хати дровами. Яка ціна дров буде?.. Зараз вони дорогущі... – ставить риторичне питання жителька одного із сіл Чигиринщини.
– Як буде парк, то будуть його то одні, то другі приватизовувати, а толку ніякого не буде, – переконана ще одна жителька Чигиринщини. – Ми всі – проти.

Скандал докотився до Мінприроди. Вперше на такому рівні зібрали всіх зацікавлених чиновників, науковців, лісників.

Представник села – категорично проти цивілізації.
– 51 тисяча людей їде дивитися на те, що є зараз, який ліс ми зберегли, – говорить сільський голова Грушківки Чигиринського району Іван Темний. – Ми туди не завели кемпінгів тощо. Якщо ми там почнемо будувати оте все, то там не залишиться нічого.

Екологи кажуть: прості люди на туристах зароблять більше, але нині вони стали жертвами маніпуляцій.
– Лісникам і місцевим феодалам, князькам, районним владам не важливо, що селяни будуть заробляти. Їм важливо вирубати ліс-кругляк і продати. Їм важливо видобути бурштин і продати. І тому ця влада місцева стримує розвиток рекреацій, туризму, – каже голова всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

У міністерстві запевняють: вхід до лісу не закриють. Єдине, що зміниться, – це буде контроль над вирубуванням дерев, вириванням квітів та мисливством. Залишилося переконати у вигодах таких змін самих селян, адже без їхньої згоди статус національного парку не дадуть.